Як змінюється фінансова поведінка українців: досвід «Мінфіну» у воєнні часи

За два десятиліття «Мінфін» пройшов шлях від сайту з курсами валют до комплексної фінансової екосистеми, що допомагає українцям орієнтуватися у світі банків, інвестицій і криптовалют. Портал об’єднує мільйони користувачів, які щодня шукають відповіді на запитання про гроші — від депозитів і кредитів до ОВДП і стейблкоїнів.

У цьому інтерв’ю команда «Мінфіну» розповідає, як змінюються запити українців, що обговорюють користувачі у відгуках і на форумі та які фінансові тренди визначатимуть наступні роки.

«Мінфін» уже понад два десятиліття залишається одним із ключових гравців українського фінтеху. За цей час платформа пройшла шлях від агрегатора курсів валют до багатофункціонального фінансового сервісу та медіа. Як сьогодні ви формулюєте місію проєкту? Це насамперед сервіс, медіа чи щось інше?

Сьогодні Minfin.com.ua — це не просто фінансовий портал, а провідна платформа для інвесторів в Україні, яка допомагає людям ухвалювати зважені фінансові рішення. Наша місія — створювати прозору, зрозумілу й достовірну фінансову екосистему, що об’єднує користувачів, експертів, банки, брокерів та емітентів.

Ми поєднуємо функції сервісу, медіа й аналітичного хабу. Користувачі приходять до нас не лише щоб переглянути курс валют чи порівняти умови депозитів, а й за глибокою аналітикою, актуальними інвестиційними ідеями, оглядами ринків і можливістю взаємодіяти з професійною спільнотою.

Наша мета — розвивати культуру інвестування в Україні, роблячи фінансові інструменти доступними й зрозумілими кожному, хто прагне примножити свої заощадження. Ми віримо, що сильний інвестор — це фундамент сильної економіки.

Які зараз найпоширеніші запити від користувачів? Як вони змінилися порівняно з кількома роками тому?

Якщо раніше більшість користувачів приходила на «Мінфін» насамперед за курсами валют чи підбором вигідного кредиту, то зараз інтерес став набагато ширшим. Люди шукають не просто «де дешевше», а «як безпечніше» і «як ефективніше управляти грошима».

Ми бачимо зростання попиту на аналітичний контент, інвестиційні теми, огляди банківських і страхових продуктів, рейтинги МФО та депозитів. В умовах війни користувачі стали уважнішими до надійності банків і джерел інформації, умов депозитів, роботи криптобірж і дистанційних сервісів.

Загалом фінансова поведінка українців стала більш прагматичною: люди очікують не лише швидких сервісів, а й безпеки даних та чесної перевіреної інформації. Це саме те, що ми прагнемо забезпечувати щодня.

Як змінились інтереси аудиторії під час війни?

Зрозуміло, війна істотно вплинула на запити користувачів. Попит на інформацію про депозити зріс у рази — це сьогодні головний інструмент збереження коштів для українців.

Також у топі читацького інтересу залишаються теми про інвестиції в ОВДП, нерухомість (зокрема закордонну) та криптовалюту — не лише як інструмент інвестування, а і як зручний спосіб переказу коштів.

Натомість цікавитися фондовими ринками стали трохи менше — через обмеження регулятора і зміну пріоритетів у воєнний час. Але навіть у цій темі є стабільна аудиторія, яка продовжує стежити за глобальними трендами.

Користувачі порталу активно залишають коментарі й відгуки. Які теми нині найчастіше обговорюють у розділі «Відгуки про банки»?

Ми бачимо кілька тенденцій.

• По-перше, зросла кількість скарг, пов’язаних із фінмоніторингом. Якщо раніше користувачі найчастіше писали про блокування рахунків за рішенням суду, то тепер основна причина — перевірки банками після операцій із криптовалютами або виведення коштів з онлайн-казино.
• По-друге, побільшало скарг на роботу онлайн-підтримки: користувачі хочуть спілкуватися із живими операторами, а не з ботами, і очікують не шаблонних відповідей, а реальної допомоги.
• По-третє, з’явилося більше звернень від військових і членів їхніх родин — переважно щодо блокувань, фінмоніторингу та неможливості швидко розв’язати питання дистанційно.

Також люди все частіше порушують тему неможливості закрити рахунок онлайн. Ця проблема стала особливо помітною для тих, хто перебуває за кордоном.

А що обговорюють користувачі на «Валютному форумі»?

Якщо раніше форум був майданчиком для обговорення курсів валют, то тепер там більше соціальних і побутових тем. Часто люди діляться досвідом, як банки видають валюту старими купюрами або зачиняють відділення під час тривог.

З фінансового — обговорюють військові облігації, депозити, питання «де зберігати заощадження». Торік навіть точилися гарячі суперечки, що вигідніше — депозит, ОВДП чи валюта «під матрацом».

Водночас через війну активність знизилася: частина користувачів мобілізована, інші виїхали або просто втомилися від дискусій. Але для нас важливо, що навіть у таких умовах форум залишається живим — це місце, де люди можуть поділитися досвідом, отримати пораду й відчути підтримку.

Які «червоні прапорці» для вас сигналізують, що з партнером краще не працювати?

Передусім — непрозорість. Якщо компанія не готова відкрито говорити про свої цілі, не дотримується законів, маніпулює або намагається «продати будь-якою ціною» — це для нас неприйнятно.

Ми співпрацюємо лише з тими, хто поділяє наші принципи відповідальності, чесності й довіри. Бо довгострокові партнерства можливі лише тоді, коли користувач — у центрі уваги.

Яким є типовий день редакції «Мінфіну»?

Війна зруйнувала звичне поняття типового дня. Тепер типовим стало те, що раніше вважалося форс-мажором: працювати під звуки сирен, замінювати колегу, який тимчасово вибув, тримати стабільний ритм попри все.

Кожен ранок ми починаємо з планерки — обговорюємо теми, новини, ділимося ідеями. Далі команда працює у постійному ритмі — журналісти пишуть тексти, новинарі моніторять стрічки, редактори редагують. Частина колег працює з-за кордону, але ми завжди на зв’язку. Це дає відчуття стабільності, якого зараз усім так бракує.

Якби ви мали необмежений бюджет на один експеримент на «Мінфіні», що б це було?

Ми вже маємо власний інвестиційний проєкт, де «Мінфін» інвестує реальні кошти у фондовий ринок і криптовалюту, публікуючи результати. Це дає змогу читачам бачити наші реальні прибутки чи збитки, а отже — довіряти нашим аналітичним матеріалам.

Якщо ж говорити про масштабний експеримент, то хотілося б створити справжню Financial Lab усередині редакції — простір, де аналітики, журналісти, айтівці та фінансові радники працюють разом над AI-рішеннями, інтерактивними індексами, освітніми симуляторами.

Мета — перетворити «Мінфін» на активний хаб, який не просто інформує, а допомагає кожному українцю ставати більш фінансово грамотним і незалежним.

Які тренди, на вашу думку, визначатимуть розвиток фінансових сервісів у найближчі 2–3 роки?

Штучний інтелект — це, безумовно, головний тренд. Він уже змінює швидкість і якість сервісів.

Паралельно із цим зростає запит на індивідуальний підхід: люди хочуть швидко, зручно й безпечно розв’язувати будь-які фінансові питання — від оплати комуналки до інвестування.

Українці залишаються дуже вимогливими до якості сервісу, і саме ті компанії, які зможуть зберегти високу планку навіть у складних умовах, стануть лідерами ринку.

Висновок

«Мінфін» – це не просто сервіс і не просто медіа. Це платформа, яка адаптується до реалій війни, виводить на ринок нові формати, підтримує спільноту й допомагає зберігати не лише гроші, а й здоровий глузд у часи турбулентності.

Фінансова грамотність – це вже не опція, а життєва необхідність. І «Мінфін» впевнено допомагає українцям пройти цей шлях.